Асус одним з перших почав розробляти моделі субноутбуків, які потім дістали нову категорію: нетбуки. Першими в цій ніші вважаються Тошіба (Dynabook SS (1994 рік)). Асус випускає нетбуки вже з кінця 2007 року. Перші моделі (ASUS Eee PC 701) мали екран 7″(800 x 480) та загалом не дуже потужні характеристики: процесор Intel Celeron M 900 МГц (кеш L2:256 Кб, FSB 400 МГц), оперативна пам’ять 512 Мб DDR2(400 МГц), 4 Ґб твердотілий жорсткий диск (SSD). Ми бачимо, як ця категорія все більше і більше розвивається: тепер вже доступні моделі з процесорами, що працюють на рівні Intel Pentium 4 та батареями, що можуть постачати живлення до нетбуку протягом дня (насправді робочого дня (близько 8 годин)). Більше того тепер Асус продає нетбук з графічними процесором NVIDIA GeForce 9300M GS (ASUS N10), що робить їх цілком придатними для графічно вибагливих програм/ігор. Вже є двохядерна модель: Intel® Atom™ 330, але чомусь я не бачив його в нетбуках.
Я думаю, що згодом процесори Інтел Атом розроблятимуться все більше і стануть основними ноутбуковимим процесорами. Це не важко передбачити, оскільки вони мають дуже хороші характеристики енергоспоживання одночасно даючи високу продуктивність.

Специфікація моделі, що оглядається:
Процесор Intel(R) Atom(TM) CPU N280 (1.66GHz, 24 Кб (L1-Cache) 512 Кб (L2-Cache), 0 Кб (L3-Cache), CPU FSB 667MHz.
Чіпсет материнської плати Mobile Intel Calistoga-GSE i945GSE.
Оперативна пам’ять 1024 Мб (DDR2-800, 400 МГц).
Відеокарта (графічний пришвидчувач) Intel GMA 950.
Екран 10.0″ (розширення 1024×768, матова поверхня, 60 Гц, світлодіодна підсвітка (LED backlight)).
Вебкамера 1,3 Мп.
Аудіо: високоякісний аудіокодек High-Definition Audio CODEC.
Жорсткий диск Seagate Momentus 5400.5 (160 Гб, 5400 RPM, SATA-II).
Зчитувач карток (Cardreader): MMC/SD(SDHC).
Мережеві карти:
бездротова карта невідомого виробника (802.11b/g/n), Bluetooth 2.1 + EDR
дротова Atheros AR8121/AR8113/AR8114 PCI-E Ethernet Controller 10/100.
Тачпад Elantech Smart-Pad (дозволяє багатодоторкове (multitouch) одночасне користування).
Операційна система Windows XP Home.
Батарея 62-ватт-годинна літій-іонна(Li-Ion).
Виробник материнської плати ASUSTeK Computer INC.
Вага 1.45 кг
ціна 380 $

Дизайн і будова.
У цього нетбука дуже гарний вигляд, як на такі гроші. Білий колір не просто білий, а з деякою перламутровістю. Мені він асоціюється з біленьким МакБуком (MacBook). Правда цей нетбук трошки пузатий, тобто не такий тоненький, як Соні (Sony) і МакБук (MacBook). Зрештою він і не мусить таким бути, бо коштує набагато менше і не є їхнім клоном.
Дизайн у нього весь заокруглений, гострих кутів немає.
Загалом стиль дуже елегантний і витончений, якби не деяка “пузатість”.
Також приємно те, що нього в комплект дають чохол в обтяжку (що, до речі в Асуса частенько буває).
Я маю досить великі долоні, тому про зручність відчуття цього лептопу на колінах і відчуття при друку сказати буде мабуть не об’єктивно. Зрештою, можливо до цього малого розміру треба звикнути, зрештою, головне портативність і мала вага.
Думаю, що дівчата при користуванні цим лептопом таких проблем мати не будуть.
Схоже, що у цьому нетбуці застосовували покращений пластик, оскільки ніяких дивних прогинів я не помітив.
Для порівняння розмірів я сфотографував його коло 14” Dell Latitude E6400.

Екран і колонки.
Екран не є достатньо великим (10″самі розумієте), проте значки на ньому не такі вже і дрібні, як я думав. Зрештою, як вам буде дрібно можна збільшити розмір шрифтів і значків у Вiндовс (Windows). Колонки дають непоганий звук. Внизу екрану є два мікрофони. Але я б їх розмістив вгорі, коло вебкамери.
Кути огляду непогані. Нічого нового і особливого я не помітив. Завдяки світлодіодній підсвітці маємо подовжене життя батареї. Це саме те, що треба за сьогоднішніми вимогами часу.

Клавіатура і тачпад.

При на тиску клавіатура поводить себе нормально. Жодних підозрілих прогинів. Ґудзики натискаються плавно і нормально, без залипання.
Клавіатура дуже гарна, оскільки клавіші розташовані не один коло одного, а з деякою відстанню між ними. Складається враження, що туди б влізла повноцінна клавіатура, а не 92%. З іншого боку це знову додає деякого відчуття, що в тебе МакБук (MacBook), або Соні (Sony), що також не погано, як на такі гроші.
Недоліком клавіатури можна вважати недостачу клавіш PgUp, PgDown, Home, End, до яких є доступ лише за допомогою одночасного натиснення Fn і стрілок вверх, вниз, вліво, вправо відповідно. Проте це не важко, оскільки ґудзик Fn є зразу між стрілками вправо і вверх. Звикаєш швидко.
Над клавіатурою є чотири клавіші швидкого доступу: вмикання/вимикання підсвітки екрану, зміна роздільної здатності екрану, та два ґудзики, дію яких запрограмовує сам користувач. До інших мультимедійних клавіш отримуємо доступ при натисненні ґудзика Fn і верхнього ряду клавіатури: перехід до сплячого режиму (Fn+F1), ввімкнення/вимкнення Wi-Fi (Fn+F2), ввімкнення/вимкнення тачпаду (Fn+F3), ґудзик налаштування роздільної здатності екрану (Fn+F4), зменшення яскравості підсвітки (Fn+F5), збільшення яскравості підсвітки (Fn+F6), вимкнення підсвітки екрану (Fn+F7), перемикання між основним і додатковим екраном (Fn+F8), запуск диспетчера завдань (Fn+F9), вимкнути звук (Fn+F10), на один рівень тихше (Fn+F11), на один рівень гучніше (Fn+F12).
Тачпад не є таким вже і малим. Розміри достатньо великі. Багатодоторкове користування не дуже вдавалось: невідомо чи я ще не навчився, чи тачпад треба “під себе” налаштувати.
Але все-таки зближення/віддалення та інші функції (перегортання сторінок) одночасного доторкування двома пальцями працюють добре.
Клавіші тачпаду мені не сподобались при натиску. Я не люблю, коли в них малий хід (десь 0,5 мм) і таке лунке «цик!».

Порти і особливості розширення можливостей лептопу.
З переду немає жодних портів лише індикатори стану ноутбуку, рівня заряду батареї, роботи жорсткого диску, бездротової мережевої карти.
З правого боку порти з ліва на право: Зчитувач карток (Cardreader), 2 USB порти, VGA-вихід, вхід для шнура живлення.
З лівого боку порти з ліва на право: отвір замка Kensington lock, RJ-45 Ethernet порт, 1 USB порт, решітки радіатора для відведення тепла, аудіовхід і аудіовихід.
Ззаду немає жодних портів – кришка доступу до жорсткого диску, оперативної пам’яті та інших змінних частин та батарея під нею.

Тепло і шуми.
Завдяки тому. що цей процесор споживає мало енергії (потужність 2.5 Ватт) він відповідно і менше гріється. При роботі його майже не чути.

Витривалість батареї.
Нам не вдалось дотягувати батарею до 9 годин, проте робочих 7 годин у нас було. Що дуже хороший результат, навіть для ноутбуків.

Продуктивність і результати тестів.
Хочу сказати, що по рівню продуктивності цей процесор зрівнюється з мобільними Пентіумами 4 (Pentium IV). Лише деколи він неначе зависає і ти не знаєш: чи він працює, чи завис, але ці затримки не більше 1 сек.
Ми тестували нетбук в даній конфігурації за допомогою програми Everest версії 4.60.
Ось, що показали тести:
Читання з пам’яті 2709 Мб/с.
Запис в пам’ять 2254 Мб/с.
Копіювання пам’яті 1758 Мб/с.
Час очікування пам’яті (Memory Latency) 131.2 наносекунд.
CPU Queen 2962 очок.
CPU PhotoWorxx 1768 очок.
CPU ZLib 6559 Кб/с
CPU AES 1441 очок.
FPU Julia 615 очок.
FPU Mandel 112 очок.
FPU SinJulia 223 очок.

Висновки і оцінки.
Загалом нетбук такого кольору непоганий додаток до дамської сумочки, для дами яка хоче постійно мати з собою свій комп’ютер. Він не обтяжуватиме надмірно вашої сумки та не займе багато місця. Довге життя від батареї дозволить вам не носити постійно з собою зарядний пристрій.
У іншому кольорі він, мабуть, непогано підійде студенту, чи будь-кому кому неохота носити 2,5 кілограмовий ноутбук з собою.
Така потужність досить висока, проте для перегляду відео в форматі HD поки що проблематично. Чекаємо потужніших процесорів Intel Atom та відповідно сильніші нетбуки.
У нього гарна глянсова поверхня, корпус з якісного пластику, якщо ви любите яскраві штучки він вам сподобається.

Переваги:
– дуже довге життя від батареї;
– покращена клавіатура;

Недоліки:
– трошки пузуватий дизайн;
– погана відгукуваність тачпаду;
– недостатньо потужний процесор;